Стравохід Баретта – метаплазія епілію стравоходу на шлунковий або кишковий епітелій у відповідь на агресивну дію шлункового або шлунково-дуоденального рефлюксу.

 

Стравохід Барретта є одним з ускладнень тривало існуючої гастроезофагальної рефлюксної хвороби. Це пояснюється тим, що при гастроезофагальному рефлюксі порушується моторика стравоходу та шлунка, наявна недостатність нижнього стравохідного сфінктера з постійною неконтрольованою релаксацією та затримкою евакуації шлункового вмісту і як наслідок чого являється патологічний закид шлункового соку з кислим РН середовищем та жовчі в нижньогрудний відділ стравоходу, розвиток кишкової метаплазії, а пізніше можливо і аденокарциноми.

• Печія
• Відрижка
• Болі за груднино
• Наявність крові при блюванні
• Ускладнення ковтання
• Кашель

 

• РН метрія
• ФЕГДС
• Пункційна біопсія зміненого фрагменту слизової оболонк
• КТ

• Лише оперативне

За даними світової літератури, ризик розвитку злоякісної трансформації при стравоході Баретта, за даними різних авторів, складає від 5 до 50% і прямо залежить від ступеню дисплазії, виявленої при морфологічному дослідженні. Найвищий ступінь розвитку аденокарциноми у пацієнтів з важким ступенем дисплазії. Виявлено, що ризик розвитку аденокарциноми в нижньогрудному відділі стравоходу у пацієнтів зі стравоходом Барретта в 20-40 разів вищий, ніж серед населення в цілому. Майже всі аденокарциноми стравоходу (90-97%) виникають із стравоходу Баретта.