Пухлини підшлункової залози поділяються на злоякісні та доброякісні.

Доброякісні новоутворення зустрічаються дуже рідко. Однаково часто у чоловіків і у жінок.

Різновиди доброякісних пухлин:

• аденоми і цистаденоми
• фіброми і ліпоми
• лейоміоми
• лімфангіоми, гемангіоми
• невриноми, ганглионевриноми
• інсуліноми

Виявляються (окрім інсуліноми) здебільшого випадково, при УЗ обстеженні інших органів. Для верифікації доброякісної пухлини необхідно провести КТ, МРТ, дослідження маркерів злоякісних пухлин підшлункової залози.

Злоякісна пухлина підшлункової залози схильна до метастазування в регіональні лімфовузли, легені та печінку. Безпосереднє розростання пухлини може вести до її проникнення в дванадцятипалу кишку, шлунок, прилеглі відділи товстого кишечника.

Біль: у верхній половині живота з іррадіацією в спину. Із ростом пухлини біль посилюється. Характерне посилення болів при нахилі туловища.

Якщо пухлина знаходиться в області головки підшлункової залози, в більшості випадків відмічається жовтяниця, яка може супроводжуватися свербінням шкіри, потемніння сечі та знебарвлення калу, також може відмічатися здавлювання дванадцятипалої кишки, яке супроводжується блюванням, кишковою непрохідністю.

Частим симптомом є значне схуднення хворого. Якщо пухлина розміщується в тілі та хвості залози - схуднення відзначають у всіх хворих, якщо в ділянці головки - маса тіла знижується у 92% хворих. Цей симптом пов'язують з порушенням всмоктування жирів у кишечнику в результаті недостатності секторної функції підшлункової залози.

У 64% хворих із пухлиною у головці підшлункової залози відзначається анорексія (при інших локалізаціях пухлини цей симптом відзначається тільки у 30% пацієнтів).

Вторинний цукровий діабет розвивається у 25-50% випадків і, як правило, супроводжується поліурією і полідипсією.

Якщо пухлина розміщується в тілі або хвості підшлункової залози, може відзначатися спленомегалія, варикозне розширення вен стравоходу і шлунку (з епізодами кровотеч).

Іноді клінічна картина протікає по типу гострого холециститу або панкреатиту.

Діагностика раку на ранній стадії представляє певні труднощі у зв'язку з відсутністю специфічних клінічних проявів. Тільки в 30% випадків виявлений рак підлягає операційному лікуванню.

Методи лабораторного діагностування

Визначення онкомаркерів. Маркер СА-19-9 визначається для вирішення питання про операбельность пухлини. На ранніх стадіях раку цей маркер НЕ виявляється.

Раковий ембріональний антиген виявляють у половини хворих на рак підшлункової залози. Проте варто відзначити, що позитивним може бути аналіз на цей маркер при хронічних панкреатиті (5% випадків), виразковому коліті. СА-125 відзначається в половини хворих.

На пізніх стадіях захворювання можуть виявлятися пухлинні антигени: CF-50, СА-242, СА-494.

Методи інструментальної діагностики

УЗД органів черевної порожнини: виключає захворювання жовчного міхура і печінки, дозволяє виявити пухлину підшлункової залози.

Комп'ютерна томографія та МРТ дозволяють візуалізувати тканини підшлункової залози і виявити пухлинні утворення від 1 см (КТ) і 2 см (МРТ), а так само оцінити стан органів черевної порожнини, наявність метастазів.

Позитронно-емісійна томографія (ПЕТ) дозволяє встановити наявність злоякісних клітин у виявленій пухлині та метастази.

Медикаментозною методикою лікування раку підшлункової залози є хіміотерапія.

До не хірургічних методів лікування відносять променеву терапію. Дозування і тривалість курсу вибирають в залежності від розміру пухлини, стадії захворювання, загального стану пацієнта.

Паліативне лікування при раку підшлункової залози спрямоване на зняття основних клінічних симптомів: болів, корекція прохідності жовчних шляхів та тонкої кишки.

Хірургічне лікування раку підшлункової залози:

• Видалення частини або всієї підшлункової залози