Гострий панкреатит – це запалення підшлункової залози.

В основі лежать процеси некробіозу панкреоцитів і ферментної аутоагресії із подальшим розвитком некрозу, дегенерації залози і приєднанням вторинної інфекції.

40-65% всіх панкреатитів становить біліарний, а 30-40% - алкогольний.

Рідше зустрічаються панкреатити, викликані медикаментами, пенетруючими виразками дванадцятипалої кишки, хронічною нирковою недостатністю, хворобою Крона, гіперпаратироїдизмом, гіпертригліцеридемією.

В основі лежить пошкодження підшлункової залози власними ферментами та розвиток синдрому системної запальної відповіді.

Відомо понад 40 класифікацій гострого панкреатиту, але на практиці використовують найбільш прості і чіткі.

Міжнародна класифікація прийнята у 1992 р в м. Атланта

• Гострий інтерстиційний панкреатит

• Некротичний панкреатит

• Стерильні некрози

• Інфіковані некрози

• Панкреатичні скупчення рідини

• Стерильні

• Інфіковані

• Панкреатичні псевдокісти

• Стерильні

• Панкреатичні абсцеси

Гострий панкреатит починається раптово.

До основних симптомів слід віднести:

• Біль оперізуючого характеру у верхніх відділах живота. У незначної частини хворих може спостерігатися безбольовий перебіг. Біль, як правило, постійний, але у 10-15% хворих може мати переймистий характер, що зв’язано з явищами динамічної кишкової непрохідності.

• блювання, яке не приносить полегшення. Блювання багаторазове і болісне. Іноді воно набуває нестримного характеру. Деякі хворі страждають більше від блювання, аніж від болів. У блювотних масах спочатку шлунковий вміст, потім - домішки жовчі, а іноді й крові (ознака деструктивного панкреатиту).

• здуття живота, затримка дефекації та газів, явища гострої паралітичної кишкової непрохідності.

• Пожовтіння (іктеричність) шкіри і склер, як результат обтурації загальної жовчної протоки (ЗЖП) жовчними каменями, перетискання ЗЖП набряклою головкою підшлункової залози, токсичного ураження печінки.

• Тахікардія

• Підвищення температури тіла

• Гіпотонія

• Напруження м’язів передньої черевної стінки

• Біохімічний та загальний аналіз крові
• УЗД
• Рентгенографія
• КТ
• МРТ
• Діагностична лапароскопія

Важкі форми гострого деструктивного панкреатиту часто призводять до розвитку поліорганної недостатності та місцевих ускладнень. Всі ускладнення можна поділити на ранні (до 2-3 тижнів з моменту захворювання) та пізні.

До ранніх частіше відносяться системні ускладнення, серед яких доцільно виділити наступні:

І. Легеневі:

1. ARDS
2. Плеврит
3. Пневмонія
4. Ателектази
5. Гіпоксія.

ІІ. Кардіоваскулярні:

1. Шок
2. Тахікардія, аритмія
3. Гіпотензія
4. Позасудинна секвестрація рідини.

ІІІ. Ниркові:

1. Олігурія
2. Азотемія

ІV. Гематологічні та геморагічні:

1. Синдром ДВЗ
2. Синдром Мелорі-Вейса
3. Кровотечі із стресових ерозій і виразок
4. Тромбоемболії судин

V. Печінкові:

1. Жовтяниця
2. Печінкова недостатність

VI. Метаболічні:

1. Гіперглікемія
2. Гіпокальціємія
3. Гіперліпідемія
4. Метаболічний ацидоз.

VII. Панкреатична енцефалопатія.

Серед місцевих ускладнень у ранні терміни гострого панкреатиту спостерігаються:

• гнійно-септичні ускладнення (інфільтрати, абсцеси, флегмони)
  
  
• кровотечі, як внутрішньо очеревинні, так і у позаочеревинний простір
  
  
• некрози стінки порожнистих органів
  
  
• жирові некрози
  
  
• артрити.

Пізні ускладнення гострого панкреатиту є наслідком глибоких деструктивних змін у підшлунковій залозі та оточуючих її органах і тканинах.
Найчастіше зустрічаються:

• псевдокісти
• стенози порожнистих органів
• нориці підшлункової залози і товстої кишки.

Консервативне:

• Пригнічення секреції ферментів

• Блокування активності ферментів

• Зменшення токсичного впливу запальних цитокінів, вільних кисневих радикалів

• Протибольова терапія

• Антибіотикотерапія

• Масивна інфузійна терапія

Хірургічне:

• Дренування черевної порожнини

• Некрсеквестректомія

• Резекція підшлункової залози

• Панкреатектомія