Анатомія

Підшлункова залоза, pancreas, лежить позаду шлунка на задній черевній стінці в regio epigastrica, заходячи своєю лівою частиною в ліве підребер'я. Ззаду прилягає до нижньої порожнистої вени, лівої ниркової вени і аорти.

Підшлункова залоза ділиться на:

• голівку - caput pancreatis
• тіло - corpus pancreatis
• хвіст - cauda pancreatis.

Головка залози охоплена дванадцятипалою кишкою. На межі її з тілом є глибока вирізка, incisura pancreatis (у вирізці лежать брижові судини - а. et v. mesentericae superiores.

По верхньому краю залози в правій його частині, проходить загальна печінкова артерія - a. hepatica communis, а вліво вздовж верхнього краю – селезінкова артерія, яка направляється до селезінки. Загальна довжина залози 12-15 см. Вивідна протока підшлункової залози, ductus pancreaticus, приймає численні гілки, які впадають в неї майже під прямим кутом; з'єднавшись з ductus choledochus, протока відкривається спільним отвором з останнім на папілі - papilla duodeni major. Крім головної протоки, майже постійно є додатковий, ductus pancreaticus accessorius, який відкривається на papilla diodeni minor (близько 2 см вище papilla duodeni major).

Іноді спостерігаються випадки додаткової підшлункової залози, pancreas accessorium. Зустрічається також кільцеподібна форма pancreas, що викликає здавлення duodenum.

Будова

Будова підшлункової залози є складною. У ній розрізняються дві складові частини:

• головна маса залози має екскреторну функцію, виділяючи свій секрет (сік) через вивідні протоки у дванадцятипалу кишку;
  
  
• менша частина залози у вигляді так званих підшлункових острівців Лангерганса, insulae pancreaticae, відноситься до ендокринних утворень, виділяючи в кров гормони.
  Найважливіший із них інсулін (insula – острівець). Найбільше їх є у хвостовій частині залози.