Анатомія
Шлунок (gaster) - це розширена частина травного каналу, розташована між стравоходом і дванадцятипалою кишкою.
Він має дві стінки: передню (paries anterior) і задню (paries posterior).
Краї переходу стінок шлунка одна в іншу називаються кривинами:
- мала кривина (curvatura venticuli minor) обернена праворуч догори,
- велика (curvatura ventriculi major) — донизу, вперед і ліворуч.
У шлунку розрізняють:
- кардіальну частину (pars cardiaca), що починається безпосередньо після стравоходу;
- дно шлунка (fundus gastricus), яке прилягає до лівої частини діафрагми;
- тіло шлунка (corpus gastricum) — найбільшу частину;
- воротарну частину (pars pylorica), відмежовану від тіла чіткою борозною;
- воротар (pylorus) — найвужчу частину, що відповідає межі між шлунком і дванадцятипалою кишкою.
Стінка шлунка складається з трьох оболонок:
- Слизової із підслизовою основою, м'язової та серозної із підсерозною основою. Слизова оболонка шлунка (tun. mucosa), на відміну від слизової оболонки стравоходу, товста (2 — 3 мм). Вона має велику кількість складок (plicae gastricae), зумовлених добре розвинутим пухким підслизовим прошарком. Слизова оболонка шлунка, як і всього травного каналу, складається з епітеліального шару ентодермального походження, власної пластинки з ніжної сполучної тканини, м'язової пластинки та пухкого сполучнотканинного підслизового прошарку.
- М'язова оболонка шлунка (tun. muscularis) складається з гладкої м'язової тканини і має три шари: поздовжній (stratum longitudinalе), розташований зовні, розвинутий порівняно слабко; циркулярний (stratum circulare) — потужніший; внутрішній, що складається з нерівномірно розподілених косих волокон (fibrae obliquae). У пілоричній складці пучки циркулярного м'язового шару масивніші, тут утворюється воротарний м'яз — замикач (m. sphincter pyloricus), який регулює вихід харчової маси із шлунка в тонку кишку.
- Серозна оболонка (tun. sorosa) вкриває весь шлунок, за винятком малої та великої кривин, де до шлунка підходять судини й нерви і фіксуються малий та великий чепці. Підсерозний прошарок розвинений слабко і лише в місцях прикріплення чепців добре виявлений у вигляді пухкої сполучної тканини.
Місткість шлунка становить 1 —4 л і залежить від кількості та якості їжі. Середня місткість шлунка дорослої людини близько 3 л.
Функція. Відбувається розщеплення (неповне) харчових речовин під впливом шлункового соку; всмоктування води й розчинених у ній речовин; евакуація харчових мас в тонку кишку.