Анатомія

Печінка — це найбільша травна залоза людини, яка займає ключове місце в обмінних процесах організму. У цьому органі відбувається більше 500 різних біохімічних реакцій, а в організмі людини печінка виконує більше 90 функцій! Це дійсно унікальна біохімічна лабораторія організму, в якій на протязі усього життя людини відбувається величезна кількість фізіологічних процесів.

Печінка майже повністю розташовується в правому підребер’ї і розділяється на праву і ліву долі, які в свою чергу діляться на сегменти. Клітини печінки називаються гепатоцитами. Ці клітини виконують різноманітні функції.

Гепатоцити групуються в структурно-функціональні одиниці печінки призматичної форми — печінкові часточки, між якими розташовуються жовчні капіляри. У свою чергу, найдрібніші жовчні капіляри збираються в більш великі протоки, і, в кінцевому підсумку, утворюють загальну печінкову протоку, яка продовжується у загальну жовчну протоку, з якої жовч надходить у дванадцятипалу кишку.

За добу в організмі людини може вироблятися до 1 літра жовчі. Однак у жовчному міхурі поміщається тільки 70-80 мл жовчі. Жовч виконує безліч травних функцій, одна з яких — емульгування жирів, тобто подрібнення твердих або рідких жирів для полегшення їх подальшого переварювання.

Функції

Печінка — це багатофункціональний орган. Тут активно відбувається синтез і розпад основних біоорганічних сполук: вуглеводів, білків, жирів і вітамінів.

Найважливішими функціями печінки є:

знешкодження чужорідних для організму хімічних речовин (отрут, алергенів, токсинів), а також видалення та знешкодження токсичних продуктів обміну, гормонів та інших сполук;

накопичення та вивільнення глюкози. У печінці міститься полісахарид глікоген (так званий тваринний крохмаль), який утворений залишками глюкози. При зменшенні рівня глюкози у крові спрацьовують специфічні глікогенолітичні гормони, які подають сигнал на синтез ферментів, що розщеплюють глікоген у глюкозу, яка попадає у кров;

запасання та зберігання деяких вітамінів. Зокрема, в печінці міститься величезна кількість жиророзчинних вітамінів A і D, а також водорозчинний вітамін B12. У печінці відбувається метаболізм вітамінів А, С, D, K, E, PP, вітамінів групи В і фолієвої кислоти. Крім того, печінка є «сховищем» і для багатьох мікроелементів, наприклад заліза, кобальту і міді;

синтез холестерину та інших жирів (ліпідів, ліпопротеїдів, фосфоліпідів), а також регуляція їх обміну;

в печінці синтезуються жовчні кислоти і жовчний пігмент білірубін;

продукція ферментів і деяких гормонів, які беруть участь у травленні;

в печінці зберігається значний обсяг крові. Під час кровотеч печінкові судини різко звужуються, за рахунок чого кров викидається в кровоносне русло.

У плоду печінка є ще й органом кровотворення. Тут синтезуються білки плазми крові — альбуміни, глобуліни і інші білки. Печінка плоду практично не виконує функції по знешкодженню токсичних речовин, так як цю задачу виконує плацента.