Апендицит – це патологічний процес, при котрому відбувається запалення червоподібного відростка сліпої кишки (appendix vermiformis).

Довжина відростка близько 5-7 см, середній діаметр ≈ 5-10 мм. Слизова та підслизова оболонки апендикса містять велику кількість лімфатичних вузликів, тому його ще називають «кишковим мигдаликом».

Етіологія

Протягом багатьох років вчені намагалися встановити причину виникнення запалення червоподібного відростка та висували різноманітні теорії:

• закритих порожнин,
• глистної інвазії,
• ангіоневротичної,
• інфекційної та ін.

На даний час найбільш поширеним є твердження, що гострий апендицит – неспецифічне інфекційне запалення, котре виникає на фоні порушеної реактивності організму, ішемії чи обструкції червоподібного паростка.

Патогенез

При обструкції апендикса, слизова оболонка порожнини паростка дистальніше від місця обструкції продовжує і надалі продукувати слиз. Оскільки слиз не витікає це призводить до розтягнення порожнини паростка, збільшення внутрішньо порожнинного та інтрамурального тиску.

Саме через перерозтягнення порожнини паростка виникають такі рефлекторні симптоми як нудота, блювання та внутрішній біль. При прогресуванні даного стану кількість бактерій починає значно збільшуватись в кількості. Коли внутрішньо порожнинний та венозний тиск вирівнюється відбувається закупорка вен, що призводить до венозного застою, оскільки артеріальний тиск вищий і артерійна кров продовжує надходити.

Запальний процес серозної оболонки подразнює парієтальну очеревину, що викликає болі у правій клубовій ділянці.

При подальшому зростанні внутрішньо порожнинного тиску перекриваються дрібні артеріоли, що призводить до ішемії стінки апендикса. Бактерії проходять через пошкоджений слизовий бар’єр, що прискорює прогресування запального процесу та може призвести до перфорації апендикса.

Симптоми

Симптоми включають в себе:

• Біль у животі, котрий зазвичай починається в центрі живота вище пупка, а потім переміщається до правої нижньої частини живота.
  Біль посилюється при русі, глибокому диханні, кашлі, чханні.
• Нудота
• Блювання
• Підвищення температури тіла
• Затримка відходження газів
• Пронос
• Запор
• Здуття живота
• Відсутність апетиту

Примітка:

Не у кожного будуть всі симптоми.
Якщо у вас є симптоми апендициту, важливо, аби Ви не приймали проносні препарати чи клізми, щоб полегшити запор. Ці препарати можуть викликати перфорацію відростка. Вам також слід уникати прийому знеболюючих препаратів, які можуть маскувати симптоми необхідні лікареві для повноцінної діагностики.

Діагностика

Діагноз гострого апендициту встановлюється на підставі огляду та пальпації хворого, збору анамнезу, лабораторних даних та інструментальних обстежень (УСГ, рентгенографія).

При наявності болів у животі чи інших симптомів Вам необхідно невідкладно звернутися за медичною допомогою.

Ускладнення

Апендицит може призвести до низки серйозних ускладнень, найчастішими з котрих є:

• Перфорація апендикса:
  розрив стінки відростка, вміст кишки із бактеріями проникають у черевну порожнину.
  Це може призвести до запалення черевної порожнини (перитоніт).
  
  
• Апендикулярний абсцес,
  котрий утворюється, якщо відросток розривається, але його щільно окутують оточуючі тканини, запобігаючи розповсюдженню вмісту по черевній порожнині.

Операції

Червоподібні паростки можуть бути видалені одним із двох способів:

Відкрита апендектомія

• Хірурги роблять розріз шкіри (7-10см) в правій нижній частині живота.
• Поетапно розділять підшкірну жирову клітковину, апоневрози, м’язи та очеревину роблячи доступ до черевної порожнини.
• Після того, як додаток буде мобілізують, його прошивають, пересікають та видаляють із живота.
• Поетапно зашивають черевну стінку, при необхідності залишаючи дренаж.
• Шкіра над раною промивається розчином антисептика та накладається стерильна пов’язка.

Лапароскопічна апендектомія

• Хірурги роблять невеликий розріз (1см) в шкірі та за допомогою голки Вереша накачуть 3-3,5 л діоксиду вуглецю у черевну порожнину для створення об’єму та максимально доброї візуалізації.
• В цей розріз шкіри вводять троакар та роблять ревізію органів черевної порожнини лапароскопом.
• Роблять ще 2 розрізи шкіри ( по 5 мм) та вводять інструменти.
• Виділяють паросток, кліпують (прошивають) основу та судини, пересікають та у спеціальному контейнері видалять апендикс назовні.
• Коли процедура завершена, проводять повторну ревізію черевної порожнини, розміщують та фіксують дренажі,видаляють інструменти та лапароскоп.
• На розрізи шкіри накладають шви чи скобки.
• Шкіра на ранками промивається розчином антисептика, накладаються стерильні пов’язки.